Психолог Марина Дудник.  Сімейний, кризовий психолог, КПТ консультант м. Ізмаїл/ онлайн 

Психолог Марина Дудник.  Сімейний, кризовий психолог, КПТ консультант м. Ізмаїл/ онлайн 

Меню

Блог

Очікування від інших – одна з головних проблем у відносинах 

Відносини з іншими людьми є невід'ємною частиною нашого життя. Ми спілкуємося, ділимося почуттями, будуємо плани та підтримуємо один одного. Але іноді навіть найміцніші відносини можуть ставати джерелом розчарування та болю. Часто причина цього – наші очікування від інших людей.

- Що таке очікування і чому вони виникають?

  Очікування – це наші внутрішні настанови та уявлення про те, як інші мають поводитися чи реагувати в певних ситуаціях. Вони формуються на основі наших переконань, цінностей, досвіду та соціальних норм. Наприклад, ми можемо очікувати, що близька людина завжди буде нас підтримувати, розуміти наші почуття або робити для нас певні вчинки.

Очікування часто виникають непомітно. Ми не завжди усвідомлюємо, що саме очікуємо від іншої людини, і тому стаємо вразливими до розчарувань, образ, коли наші сподівання не справджуються.

- Як очікування впливають на

відносини?

1. Розчарування та образи. Коли наші очікування не виправдовуються, ми почуваємося ображеними чи засмученими. Це може призвести до конфліктів, звинувачень та погіршення взаємин.

2. Залежність від інших. Коли ми покладаємо свої емоції та почуття щастя на дії інших людей, ми стаємо залежними від них. У такій ситуації наша самооцінка та емоційний стан залежать від того, як інші до нас ставляться.

3. Занижені стандарти для себе. Часом ми очікуємо від інших того, чого самі не готові дати. Це створює дисбаланс у відносинах, де одна сторона завжди "винна", а інша – "постраждала".

    Постає питання: що робити?

1. Вчитися усвідомлювати свої очікування. Перший крок до подолання проблеми – зрозуміти, що саме ви очікуєте від іншої людини. Поставте собі питання: 

🔹Чи є ці очікування реалістичними? 

🔹Чи обговорювали ви їх з іншою стороною?

2. Вчитися говорити відкрито. Часто проблема полягає в тому, що ми не говоримо про свої очікування, вважаючи, що інша людина повинна "читати наші думки". Відкритий діалог допоможе уникнути непорозумінь і знайти компромісні рішення.

3. Вчитися приймайти людей такими, які вони є. Замість того, щоб намагатися змінити іншу людину, спробуйте прийняти її такою, якою вона є. Кожен має свої особливості, потреби та погляди на життя, і це не завжди збігається з нашими очікуваннями.

-----------------------------
Тому...

Очікування від інших можуть стати головною проблемою у відносинах з людьми, якщо ми дозволимо їм керувати нашими почуттями та реакціями, а також це обов'язково буде відображатися на настрої, та взагалі на психо-емоційному стані. Тому важливо навчатися розпізнавати свої очікування, говорити про них відкрито та приймати людей такими, якими вони є. Так, це робота над собою, але воно ж того варто. Бережіть себе та будьте здорові ❤️


https://upsihologa.com.ua/ochikuvannya-vid-inshih-mary28.html

                                   ***

Мені здається, що у мене вигорання. Але, як це розпізнати?

Так, дійсно, вигорання часто плутають з рядом інших станів, оскільки багато з них мають схожі симптоми, як-от хронічна втома, відчуття спустошеності чи незадоволення. Серед найбільш близьких до вигорання станів варто виділити такі:

🔻 Хронічна втома. Відмінність від вигорання полягає в тому, що втома здебільшого пов’язана з фізичним та емоційним перевантаженням. У вигоранні ж є відчуття виснаження через втрату сенсу чи значущості роботи.

🔻 Депресія. Хоча ці стани можуть виглядати схожими, депресія зазвичай охоплює всі сфери життя і супроводжується почуттям безнадії, зниженням самооцінки, а не тільки пов’язана з професійними чи конкретними обов’язками, як у випадку вигорання.

🔻 Тривожний розлад. Люди з тривогою можуть відчувати постійне занепокоєння та напругу. На відміну від вигорання, тривога не обов'язково пов'язана з роботою чи конкретною сферою життя, а часто є фоновим станом.

🔻 Синдром хронічного стресу. Стрес може стати хронічним, якщо людина постійно знаходиться в стані "боротьби або втечі". У вигоранні ж стресові події можуть вже не викликати активної реакції, а швидше байдужість та апатію.

🔻 Апатія. Вона є одним із симптомів вигорання, але може бути й окремим станом. Апатія може виникнути внаслідок втоми, депресії чи навіть зниження мотивації без глибоких емоційних і фізичних наслідків, як у вигоранні.

-------------------------

Багато людей плутають ці стани, тому що кожен з них може мати схожі прояви — зниження енергії, мотивації та здатності радіти життю. Однак їхні джерела та те, як вони проявляються, відрізняються.

Щоб розібратися, чи йдеться саме про вигорання, чи про інший стан, ось кілька порад:

✔️ Аналізуйте три основні аспекти вигорання:

1. Емоційне виснаження — відчуття постійної втоми та зниження емоційної віддачі.

2. Цинізм і байдужість — відстороненість від роботи, негативне ставлення до обов'язків чи навіть колег.

3. Зниження ефективності — відчуття, що ваша робота не має сенсу, зниження продуктивності та самооцінки.

✔️Слідкуйте за тривалістю симптомів. Якщо стан триває місяцями та зачіпає переважно робочу чи певну сферу життя, це може бути вигорання. Якщо ж негативні почуття розповсюджуються на інші аспекти життя, наприклад, сім'ю чи захоплення, це може бути ознакою депресії або іншого стану.

✔️Самоаналіз і ведення щоденника. Записуйте свої відчуття, рівень енергії, думки про роботу та позаробоче життя. Це може допомогти помітити закономірності й зрозуміти, чи пов'язаний ваш стан саме з робочими обов'язками чи має більш широкий характер.

✔️ Проведіть фізичне обстеження. Іноді такі симптоми, як виснаження чи апатія, можуть бути пов'язані з фізичними проблемами, як-от анемія, порушення щитоподібної залози, авітаміноз тощо. Варто переконатися, що фізичний стан не сприяє цим симптомам.

--------------------------

До кого звертатися по допомогу?

Психолог або психотерапевт. Якщо ви підозрюєте вигорання або інший психологічний стан, це перший крок. Фахівець допоможе розібратися в почуттях, дати корисні поради та техніки для подолання вигорання або інших емоційних труднощів.

Психіатр. Якщо симптоми вказують на депресію або серйозні психічні розлади (як-от постійні негативні думки, суїцидальні настрої, панічні атаки), варто звернутися до психіатра. Він зможе допомогти з діагностикою і, якщо потрібно, підібрати медикаментозне лікування.

Коуч або кар'єрний консультант. Якщо ви відчуваєте, що вигорання викликане саме роботою (монотонною, безцільною або надмірно напруженою), спеціаліст з кар'єрного розвитку допоможе визначити, як змінити підхід до роботи або навіть професійний напрямок.

Ключове — не залишатися наодинці зі своїм станом і вчасно звернутися за допомогою. 

Бережіть себе та будьте здорові ❤️ 

                                        ***





Осіння хандра під час війни в Україні: як впоратися з сезонним спадом настрою

Осінь традиційно асоціюється з похмурою погодою, короткими днями, і, як наслідок, зниженням настрою. Це період, коли багато людей відчувають певну втому, зневіру, апатію — стан, який ми називаємо осінньою хандрою.


Через війну в Україні, багато з нас переживають додатковий тиск та стрес, що може погіршувати ці відчуття. У цій статті розглянемо, чому осіння хандра є особливо важкою в умовах війни та як з нею боротися.


Чому осіння хандра посилюється під час війни?

1. Нестача світла і тепла. Восени природне освітлення знижується, що впливає на вироблення серотоніну – гормону, який відповідає за наш настрій. Цей дефіцит світла в поєднанні з хронічним стресом, викликаним війною, може значно погіршити загальний емоційний стан.

2. Постійна тривога та стрес. Війна в Україні змусила багатьох людей жити в постійному напруженні та тривозі. Новини, сирени, страх за життя рідних і своє власне – все це стає частиною нашого повсякдення, що підсилює почуття безпорадності й зневіри.

3. Відсутність стабільності та підтримки. Через війну багато людей втратили домівки, роботу, соціальні зв’язки. Це створює відчуття нестабільності та самотності, що особливо помітно восени, коли хочеться затишку і підтримки від близьких.


Як впоратися з осінньою хандрою в умовах війни?

1. Розподіл емоційних ресурсів. Дозвольте собі відчувати всі емоції, але водночас намагайтеся їх контролювати. Важливо усвідомити, що відчуття смутку і тривоги – це нормальна реакція на складні обставини, але не давайте цим емоціям захопити все ваше життя.

2. Дбайте про себе. Звертайте увагу на фізичний стан, спробуйте забезпечити собі здорове харчування, достатній сон і фізичну активність. Вправи, навіть прості прогулянки на свіжому повітрі, можуть значно підняти рівень енергії і поліпшити настрій.

3. Пошук нових джерел підтримки. Якщо ваші звичні соціальні контакти обмежені, спробуйте знайти нові способи комунікації. Онлайн-спільноти, підтримка від знайомих або звернення до спеціаліста можуть допомогти знайти підтримку в ці важкі часи.

4. Сфокусуйтеся на позитивному. Навчіться знаходити маленькі радощі у щоденних дрібницях. Це може бути теплий чай, книга, приємна розмова або навіть хвилинка спокою. Нагадуйте собі про те, що навіть у найважчі часи можна знайти моменти щастя.

5. Відключення від новин. Намагайтеся обмежити кількість часу, який ви витрачаєте на перегляд новин. Постійний потік негативної інформації може підсилювати тривогу і стрес, тому важливо давати собі можливість "відключатися" від цих джерел хоча б на деякий час.

6. Професійна допомога. Якщо відчуття безвиході і депресії стають надто сильними, не соромтеся звернутися до психолога або психотерапевта. Це може стати важливим кроком до відновлення внутрішнього балансу.

Тому...

Осіння хандра під час війни — це складне поєднання сезонного зниження настрою і додаткового стресу, викликаного важкими обставинами. Важливо пам'ятати, що ви не самотні у своїх відчуттях, і є способи підтримати себе в цей непростий час. Піклуючись про своє фізичне та емоційне здоров'я, ви зможете краще впоратися з осінньою хандрою та зберегти внутрішню рівновагу навіть у найскладніших умовах.

Бережіть себе та будьте здорові ❤️ 



X